Taizé

Захист

Benoît — 2024-11-20T12:41:09Z

Гостинність створює особисту близькість і довіру. Вони не повинні бути використані для того, щоб завдати шкоди іншим. З огляду на це, всі учасники Європейської зустрічі докладуть значних зусиль, щоб допомогти побудувати атмосферу, в якій до кожного, незалежно від походження, культури чи віку, ставляться з повагою.

Ця обіцянка допоможе підтримувати здорові кордони у наших стосунках один з одним:
Я зобов'язуюсь підтримувати психологічну, фізичну та сексуальну недоторканність усіх людей і утримуватися від будь-якої поведінки, яка її порушує. Я виявлятиму максимальну повагу до приватного життя та особистих стосунків людей.
Спілкуючись відкрито, я звертатиму увагу мого співрозмовника на поведінку, яка порушує мої власні кордони або кордони інших людей.

Повідомлення про порушення

З ким я можу поговорити, коли відчуваю або спостерігаю щось тривожне, або коли хтось мені довіряє?
Що мені робити, якщо я сам став жертвою сексуального насильства/домагання або духовного насильства?
Що робити, якщо я помічаю це в людях, які мене оточують під час мого перебування?

Не залишайся на самоті. Завжди звертайтеся за допомогою до зазначених нижче служб захисту.
Ви можете вибрати один з наступних варіантів:
Зателефонувати до команди безпеки Європейської зустрічі (доступна 24 години на добу під час зустрічі) або надіслати смс-повідомлення: [Деталі згодом].
Ви можете прийти і звернутися до команди безпеки Європейської зустрічі [Деталі будуть надані пізніше].
Ви можете зв'язатися з незалежними охоронними організаціями у вашій країні за допомогою їхніх гарячих ліній. В Естонії така лінія існує: [потрібно заповнити].

Що я можу зробити, якщо я вже повернувся додому і мені потрібно поділитися чимось важким, що сталося зі мною або свідком чого я став під час мого перебування в Естонії?

Є кілька варіантів:
поговорити з кимось, кому ти довіряєш, з групи, з якою ти приїхав
написати до Групи прийому та моніторингу звітів.
Цією адресою керує група з трьох осіб, які не є членами спільноти Тезе: Сесіль Жюбер, психотерапевт, що спеціалізується на темі сексуального насильства (Франція), Ноель Розе, почесний адвокат (Франція) та Альзіра Фернандес, психо-духовна консультантка (Португалія).
зверніться на національну гарячу лінію.
поговорити з відповідальним за безпеку в місцевій церкві.

Практична інформація та програма

Benoît — 2024-10-20T16:15:00Z

Фотографія: Raigo Tõnisalu

Дати

Субота 28 грудня 2024 року - Середа 1 січня 2025 року

Хто може взяти участь?

Зустрічі призначені для молодих людей віком від 18 до 35 років. Керівники груп можуть бути старшими. До участі у спільних молитвах та післяобідніх майстер-класах запрошуються всі мешканці Таллінна.

У зв'язку з війною в Україні можливий виняток для кількох підлітків чоловічої статі у віці 16 або 17 років. Якщо ви бажаєте дізнатися про конкретні умови, зв'яжіться з вітальною командою за адресою info.ua taize.fr.

Проживання

Якщо ви вже організували власне житло на час зустрічі, дуже важливо вказати адресу вашого житла в реєстраційній формі. Ви також повинні приїхати і зареєструватися в пункті прибуття, щоб отримати програму, квитки тощо. Ваші господарі повинні зв'язатися з найближчою приймаючою громадою і пояснити, що ви будете присутні під час заходу.

Як я можу взяти участь, якщо я вже маю власне житло?

Після прибуття

Учасників вітатимуть безпосередньо у приймаючих громадах. Цього року не буде централізованого прийому 28 грудня. Починаючи з 20 листопада, команда з підготовки в Таллінні надсилатиме зареєстрованим учасникам контактні дані особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за прийом у громаді (громадах), яка (які) буде за ними закріплена (закріплені). Кожен учасник (або керівник групи чи підгрупи) повинен буде зв'язатися з приймаючою громадою в Таллінні електронною поштою або телефоном з кінця листопада, щоб остаточно узгодити деталі прибуття та розміщення до Різдва: GPS-координати приймаючої громади, час прибуття, зміни у складі групи в останню хвилину, особливі потреби члена групи, час від'їзду тощо. Учасники отримають квитанції на харчування та громадський транспорт на основі даних, вказаних у реєстраційній формі, та сплаченого внеску до 8 грудня.

Для керівників, які реєструють групи
Щоб у кожному районі була хороша різноманітність учасників, великі групи, які приїжджають на зустріч, будуть розділені між різними приймаючими громадами, на підгрупи по 15-20 учасників.
Якщо ви приїжджаєте автобусом, важливо заздалегідь пояснити вашій транспортній компанії, що в Таллінні потрібно буде зробити кілька зупинок, щоб кожну підгрупу можна було висадити в призначеній для неї приймаючій громаді. Ми можемо вказати місце для паркування автобусів, але не можемо забезпечити проживання для водіїв автобусів.

Програма

Субота 28 грудня 2024 року
08:00 - 11:00: Прибуття учасників, яких зустрічають безпосередньо в місцевих громадах, до яких вони були розподілені, а потім - сім'ями.
15:30 Зустріч у приймаючих громадах і спільний виїзд на вечерю та вечірню молитву.
17:30 початок роздачі їжі (на наступний день надається запакований ланч)
19:00 Вечірня молитва (до 20:15), потім повернення до приймаючих сімей між 21:00 та 22:00.

Неділя 29 грудня
Сніданок у сім'ях
11:00 Недільне богослужіння в приймаючій громаді
13:30 обід-пікнік у центрі міста
14:30 тематичні майстер-класи в центрі міста
17:30 початок роздачі їжі (на наступний день надається запакований ланч)
19:00 вечірня молитва, повернення до приймаючих сімей між 21:00 та 22:00

понеділок 30, вівторок 31 грудня
Сніданок з сім'ями
09:00 ранкова молитва і програма в приймаючих громадах
12:30 обід по дорозі до центру міста (їжа роздана напередодні ввечері)
13:00 Полуденна молитва в церквах у центрі міста
14:30 Майстер-класи на теми, пов'язані з вірою та внутрішнім життям, соціальною відповідальністю, культурою та мистецькою творчістю
17:30 роздача їжі (на наступний день надається запакований ланч)
19:00 вечірня молитва, повернення до приймаючих сімей між 21:00 та 22:00.
У вівторок 31 грудня 23:00: молитва за мир у приймаючих громадах, після якої відбудеться «фестиваль народів», учасники повертаються до родин до 02:00.

Середа 1 січня 2025
Сніданок з сім'ями
10:00 ранкова молитва/святкування та прощальна зустріч у приймаючих громадах
13:00 обід у приймаючих сім'ях
16:00 від'їзд у зворотній шлях

Католицька Євхаристія
Більшість приймаючих спільнот будуть належати до різних протестантських традицій. Щодня, пізно ввечері, для бажаючих буде запропонована латинська католицька Євхаристія. Греко-католицька Літургія українською мовою буде служитися в дні Європейської зустрічі.

Реєстрація

Реєстрація тут

Реєстрація триватиме до 30 листопада.

Вартість

Учасників просять зробити внесок для покриття витрат на проведення зустрічі (харчування, транспорт, логістика тощо). Сума варіюється в залежності від вартості життя в різних країнах:

Для молодих людей з України, які приїжджають з країни: 40 євро
Для молодих людей з України, які проживають за кордоном: див. сторінки мовою вашої країни.

У зв'язку з війною в Україні, запитуваний внесок може бути зменшений, якщо це необхідно. Якщо ви бажаєте отримати знижку, будь ласка, повідомте про це вітальну команду за адресою адреса.

Якщо ви приїжджаєте 26 грудня, щоб допомогти, сума внеску залишається незмінною.

Ваш внесок має бути сплачений карткою до 8 грудня 2024 року через реєстраційну форму. Якщо ви бажаєте зробити банківський переказ, будь ласка, зв'яжіться з info.ua taize.fr, щоб отримати правильний номер рахунку. Зверніть увагу: ми не повертаємо кошти! Ви автоматично отримаєте підтвердження платежу, якщо зробите внесок кредитною карткою. Якщо вам також потрібна квитанція, будь ласка, попросіть її під час здійснення внеску, але не пізніше.

Подорожі

Автобуси організовуються:
з Варшави: https://katolicydlasrodowiska.pl/eu... Квиток в обидва боки: 135 євро
з Берліна: https://www.regenbogen-tourservice....

26 грудня - Приїзд помічників

Нам потрібні волонтери, які приїдуть на два дні раніше. Ви граєте на інструменті або співаєте в хорі? Хочете допомогти в команді служіння (роздача їжі, прибирання, підготовка молитовних зон, транспорт, майстер-класи і т.д.)? Бажаєте підтримати місцеву громаду у прийнятті людей, організації молитов та ранкової програми?

Прийом 26 грудня відбудеться з 09:00 до 13:00 в одному з місць у центрі міста. Ви отримаєте попередню інформацію та будете розподілені по парафіях, які вас прийматимуть. П'ятниця 27 грудня буде присвячена формуванню робочих груп, репетиціям хору та музикантів, а також підготовці до прибуття учасників у місцеві громади Таллінна та околиць.

Температура в Таллінні

Не забудьте взяти з собою теплий одяг і утеплене взуття. Наприкінці грудня середня температура становить близько 0°, але ви повинні бути готові до температур нижче 0°. Грудневий день триває 6 годин. Сонце сходить після 09:00 і заходить задовго до 16:00. Перевірте прогноз погоди перед від'їздом і підготуйте своє спорядження відповідно!

Взяти з собою

Переконайтеся, що у вас є страхівка цивільної відповідальності
Європейська картка медичного страхування або британська картка глобального медичного страхування (GHIC)
Документ, що посвідчує особу (посвідчення особи або паспорт) та його ксерокопію
Пара капців (прийнято знімати взуття при вході в будинок)
Телефон із зарядним пристроєм
Каремат, щоб сидіти на підлозі
Фотографії вашої сім'ї, групи, церкви і т.д.
Невеликий подарунок для приймаючої сім'ї
Спальний мішок і каремат
Будь-які необхідні ліки

Захист

Будь ласка, уважно прочитайте сторінку, що стосується Safeguarding. Вона буде доповнюватися та оновлюватися з наближенням зустрічі.

Підготовка

У соціальних мережах @taizetallinn ви знайдете новини з фотографіями про підготовку.
Дивіться відеопрезентацію: Multimedia resources
Почитайте трохи історії: The pilgrimage of trust continues on the shores of the Baltic

Подальші матеріали про підготовку будуть опубліковані на сайті Тезе протягом наступних місяців.

Жовтень 2024 | Четверо братів в Україні як невелика тимчасова спільнота

Benoît — 2024-10-05T09:15:00Z

З жовтня 2024 року четверо братів спільноти Тезе перебувають в Україні як невелика тимчасова спільнота. На цій сторінці, яка буде оновлюватися, ми перераховуємо міста, які вони відвідають. З міркувань безпеки, для деяких міст ми не вказуємо точну адресу, але якщо ви хочете дізнатися більше, будь ласка, зв'яжіться з нашою командою за контактними даними, вказаними нижче.

Якщо ви бажаєте запросити братів до себе в гості в інше місто, будь ласка, також зв'яжіться з нашою командою.

Програма

Середа, 16 жовтня

Запоріжжя | Зустріч з греко-католицькою громадою
Дніпро | Післяобідня молитва з піснями з Тезе

Четвер, 17 жовтня

Київ | Зустріч з православними семінаристами у Михайлівському Золотоверхому монастирі

П'ятниця 18 жовтня

Львів | 19:30 Вечірня молитва каплиця святого Луїджі Оріоне (Лінкольна 12)

Субота 19 жовтня

Львів | Церква Матері Божої Неустанної Помочі (Вул. Сніжна 2)
17:00 зустріч з братами на тему «Що є, а що не є молитвою Тезе»
18.30 молитва Тезе

Неділя 20 жовтня

Львів | 20:00 Львівська духовна семінарія Свято Духа УГКЦ (пр. Святого Івана Павла ІІ)

Контактні дані

Адреса електронної пошти
Номер телеграму > +380 96 944 8496

Новини електронною поштою

Ми регулярно надсилаємо всім нашим друзям в Україні новини про діяльність Тезе в Україні. Щоб отримувати цю розсилку, надішліть нам свою електронну адресу через форму нижче.

7 жовтня | День молитви за мир

Benoît — 2024-10-05T07:46:00Z

Відкриваючи другу сесію Генеральної Асамблеї Синоду про синодальність у Римо-Католицькій Церкві, Папа Франциск закликав до дня молитви і посту 7 жовтня.

«У цю драматичну годину нашої історії, - сказав Папа, - коли вітри війни і вогонь насильства продовжують спустошувати цілі народи і нації», християнська спільнота пригадує про свій заклик «віддати себе на служіння людству».

У Тезе брати і молодь протягом дня молитимуться за мир в Газі, Ізраїлі, на Західному березі річки Йордан, в Лівані та на всьому Близькому Сході, а також в Україні, Нікарагуа, Гаїті, Афганістані, Буркіна-Фасо, Демократичній Республіці Конго та інших країнах, які постраждали від війни і насильства.

Вечірня молитва транслюватиметься в прямому ефірі з Тезе на нашому каналі YouTube.

Якщо ви хочете підготувати молитву у вашій місцевій громаді, ось рекомендований порядок молитви:

Пісня: Slavite vsi narody (Laudate omnes gentes українською мовою)
Пс 84, ст. 9 - 14, співається разом з Алилуя 11
Коротке читання: Ефесян 2.17-19
Пісня: Retourne mon âme à ton repos
Тиша
Молитви з Kyrie eleison 6, що співаються між кожною з них
Пісня: Bogoroditse Dievo 2 або Magnificat 3
Пісня: Da pacem in diebus (під час цієї пісні можна запалити свічки)
Читання Євангелія: Ів. 14.23-29
Пісні: Psallite Deo, Bless the Lord, .....

Візит трьох братів в Україну

Benoît — 2024-08-26T20:26:32Z

- Європа / NotInMenu, NoUpdateMention

В Україні: "Я знайшов мужність у труднощах цього величезного випробування"

Benoît — 2023-02-24T04:35:48Z

Брат Алоїс, настоятель екуменічної спільноти Тезе, перебував в Україні протягом п'яти днів перед Різдвом, під час яких відвідав церковних лідерів та зустрівся з молоддю в Києві, Ірпені, Бучі та Львові. "Я знайшов відвагу в негараздах цього величезного випробування і наполегливість у вірі. Народ, який сильно постраждав від війни, але який не залишається пасивним перед обличчям труднощів.

Інтерв'ю з Марією К'ярою Бьяджіоні, агентство SIR, 29 грудня 2022 року. Оригінальний текст італійською мовою онлайн тут.

Брате Алоїсе, яку ситуацію ви застали в Україні?

Навіть якщо у вас складається враження, як у Львові чи Києві, що життя має тривати, ситуація дуже складна. Це зачепило кожного. Кожен знає когось, хто загинув на війні. Але, особливо напередодні Різдва, ми були дуже зворушені, побачивши радість у цей час випробувань. І в цьому полягає послання Різдва: світло світить у темряві. Ми також побачили справжню єдність між людьми і солідарність серед населення, що вражає.

Чи є єдність між Церквами?

Так, хоча все ще існує напруженість, тому що ситуація між Церквами непроста. Останніми днями ми мали зустрічі з молоддю та лідерами основних конфесій, як у Києві, так і у Львові. У Тезе, до пандемії і з початком війни, ми вітали багато молодих українців, які приїжджали на наші зустрічі. Тепер ці молоді люди пропагують і підтримують єдність між своїми церквами. Ми раді, що деякі з них зможуть приїхати на зустріч у Ростоці. Ми віримо, що особиста зустріч є незамінною.

Що вас найбільше вразило в гуманітарній ситуації в Україні?

Наприклад, в деяких районах відключають електрику по кілька разів на день, іноді в Києві по два-три дні поспіль. А це означає, що немає світла, опалення, гарячої води, а часто ще й інтернету. Це має великий вплив на повсякденне життя людей.

У Києві та у Львові ми провели дві молитви з молоддю в районах, де було абсолютно темно. Були запалені свічки. Життя складне, але в той же час ми зустріли молодих людей, які взяли на себе дуже сміливі ініціативи. Наприклад, утворився молодіжний рух, який їде по всій країні, щоб відбудовувати будинки, пошкоджені війною. Було дуже зворушливо бачити, як, з одного боку, ці молоді люди були зачеплені війною в саме серце, а з іншого - як вони зуміли не залишитися пасивними перед обличчям негараздів, вирішивши зробити щось для інших.

А що ми, тут, в Італії, можемо зробити для них?

Не всі можуть поїхати в Україну, але кожен може зробити щось на знак солідарності. Я часто чув там таку фразу: "Якщо солідарна допомога від сусідніх західних країн припиниться, ми пропали".

Яким ви бачите майбутнє цих молодих людей у країні, яка так постраждала від війни?

Ніхто не знає. Під час зустрічі одна молода жінка запитала: "Скільки нам ще доведеться так жити?". Ніхто не мав відповіді. Інша додала: "Ми живемо з дня на день. Ми не знаємо, яким буде наше майбутнє". Тож є ця невизначеність, але водночас ми побачили, що ініціативи солідарності множаться. Ми їздили до Бучі та Ірпеня, міст-мучеників, де життя відновилося, але де сліди війни все ще дуже помітні. Ми бачили спалені будинки, вибиті вікна. Але посеред цих руйнувань були організовані пункти життєстійкості, справжні "місця солідарності", куди люди можуть прийти погрітися, підзарядити комп'ютери, отримати медичну допомогу.

На Європейській зустрічі в Ростоку брат Алоїс також говорив про цю подорож до охопленої війною України у своїх роздумах перед вечірньою молитвою.

Щоденні роздуми брата Алоїса

Olha Marchenko — 2022-12-31T10:42:00Z

На цій сторінці публікуються щоденні роздуми брата Алоїса з 28 по 31 грудня.

Середа 28 Грудень 2022

Це велика радість зустріти вас тут, в Ростоку! Дякую всім тим, хто готував цю зустріч протягом багатьох місяців, особливо лідерам місцевих церков і цивільній владі. І дякую всім тим, хто відкрив свої двері, щоб нас прийняти.

Серед тих, хто нас вітає, є люди, які не поділяють християнської віри. Я хотів би сказати їм, що їхня щедрість у прояві гостинності зворушує нас по-особливому.

Зв'язки нашої громади з цим регіоном північно-східної Німеччини сягають 1960-х років. Брати приїжджали сюди, коли європейський континент був розділений "залізною завісою". Тутешні церкви відіграли вирішальну роль у тому, щоб покласти край цьому поділу в Європі і, як тільки це стало можливим, молодь з Мекленбурга-Передньої Померанії масово приїхала в Тезе.

Тут християни складають меншість в суспільстві в цілому. І це не спонукає віруючих замикатися у власному маленькому світі, а навпаки спонукає їх вступати в діалог з усіма. Разом ми можемо протистояти викликам, які є спільними для нас, і працювати над створенням суспільства, в якому може зростати довіра.

Якраз перед приїздом до Ростока я їздив в Україну на п'ять днів, до свята Різдва Христового. Деякі молоді люди з України змогли приїхати сюди, в Росток, на Європейську зустріч, і я тепло їх вітаю.

У Києві та Львові ми мали змогу протягом кількох днів розділити повсякденне життя цього мужнього народу. Увечері цілі квартали занурюються в темряву через відключення електроенергії. Це не заважає молодим людям збиратися на молитву, лише при світлі кількох свічок.
–
І послання було таким чітким: це світло в ночі, навіть мерехтливе, як кілька свічок, є сильнішим за зло і насильство війни. І чи не в цьому також полягає суть різдвяного послання? Христос приходить у світ, Він є світлом світу, якому загрожує небезпека, яке часто приховують, але яке ніколи не згасне.

Орієнтуючись на світло зірки, мудреці знайшли новонароджене Дитятко в його скромному домі. Саме цю історію ми почуємо завтра опівдні під час молитви, і саме її ми побачимо на великій фресці, перед якою ми молимося цими днями: вона представляє вівтарну частину церкви в Ростоку і була намальована в Тезе нашими волонтерами протягом останніх кількох тижнів.

В Україні існує чудова традиція різдвяних колядок. Одна з них говорить: " Тиха ніч, Свята ніч, Гей, утри сльози з віч, Бо Син Божий йде до нас, Цілий світ любов'ю спас. Вітай же нам, Святе Дитя!".

Так, Христос приходить у світ навіть вночі і в темряві, в самому серці темряви вже сяє Його світло. Подякуймо молодим людям України за їхню мужність у випробуваннях, а також за їхню стійкість у вірі.

Про це ми чули сьогодні в читанні псалма: "Господь близький до сокрушених серцем".

У світі сьогодні так багато людей із сокрушеним серцем. Я пам'ятаю мігрантів, яких я зустрів лише рік тому, на минуле Різдво, на острові Лампедуза, більшість з них на саморобних човнах, іноді врятованих у біді.

Не забуваймо також про народ Гаїті, який так багато страждає. І молімося за народи Близького Сходу. Нещодавно я розмовляв з монахинею, яка перебуває в Латакії, Сирія. Сестра Рима та її сестри продовжують піклуватися про дітей у своєму районі, і це є важливим внеском у майбутнє цієї країни.
Ці жінки і чоловіки, ці молоді люди, а іноді навіть ці діти, роблять вибір: навіть у скруті вони обирають надію. Давайте пом'янемо їх сьогодні в наших молитвах, вдячністю за мужнє свідчення, яке вони дають. Давайте згадаємо їх сьогодні в наших молитвах, з вдячністю за мужнє свідчення, яке вони дають.

Четвер 29 Грудень 2022

Минулого вечора я розповів вам про послання мужності і надії, яке я отримав, проводячи з іншим братом дні Різдва в Україні. Страждання, пов'язані з жорстокою війною, яка випала на долю цієї країни дуже відчутні, але в той же час життя триває, і люди організовуються, щоб впоратися з цим якнайкраще.

У столиці Києві цілі райони іноді залишаються без електрики по два-три дні поспіль, а найчастіше - без тепла та гарячої води. Одного вечора, після молитви, яку ми проводили з молоддю, молода жінка запитала: "Доки це буде тривати?

І все ж, незважаючи на це, багато хто працює, щоб допомогти тим, хто цього потребує. У Львові ми розділили дві різдвяні трапези з молодими волонтерами, деякі з яких приїхали сюди, в Росток, щоб взяти участь у європейській зустрічі. З дивовижною енергією вони відбудовують зруйновані будинки та беруть участь у різних творчих проектах солідарності.

Нас вразило святкування Різдва. Всі брали участь з великим запалом.

У одній громаді народилося двоє немовлят, що принесло радість усім присутнім. Одне з немовлят щойно народилося в сім'ї переселенців зі Сходу країни, яку радо прийняли на цій парафії.

Одне враження залишилося в мене сильним, і саме цим я хотів би поділитися з вами: перед обличчям абсурду зла багато українців не втрачають надії. Це є підбадьоренням для всіх нас.

Інші свідки спонукають нас йти вперед з надією. У Німеччині та далеко за її межами жива пам'ять про пастора Дітріха Бонхеффера. Він був частиною Сповідницької Церкви, яка протистояла нацистському режиму. Він приєднався до опору проти Гітлера і був страчений за місяць до закінчення війни у 1945 році.

Він гостро усвідомлював абсолютне зло, яке діяло в його час, і все ж внутрішній порив дозволив йому зробити вибір на користь надії. Одну зі своїх останніх молитов з ув'язнення він написав у формі вірша:

"Чудово захищені доброзичливими силами, ми з упевненістю чекаємо того, що може прийти. Бог з нами і ввечері, і вранці, і, безумовно, в кожному новому дні".

Послання на 2023 рік, яке ви могли прочитати в буклеті зустрічі, називається "Духовне життя і солідарність". У вступі до цього послання згадується, що ці дві позиції були запропоновані Бонхеффером за його власними словами - і вони здавалися йому нероздільними: "Молитва і праведні дії серед людей".

Так само нероздільні вони і сьогодні. Без молитви ми наражаємося на небезпеку зневіри, але без праці за справедливість наша молитва ризикує стати втечею від світу. Тож кожен з нас міг би запитати себе: як ми можемо втілити ці дві реальності - внутрішнє життя та солідарність - у нашому щоденному житті?

Інакше кажучи, ми могли б сказати: приймаймо Боже утішення в молитві і все більше любімо тих, хто нам довірений.Минулого вечора я розповів вам про послання мужності і надії, яке я отримав, проводячи з іншим братом дні Різдва в Україні. Страждання, пов'язані з жорстокою війною, яка випала на долю цієї країни дуже відчутні, але в той же час життя триває, і люди організовуються, щоб впоратися з цим якнайкраще.

Нас вразило святкування Різдва. Всі брали участь з великим запалом.

Вибір на користь надії не є легким вибором і не є плодом наївної довіри. Цей вибір вимагає від нас вкорінення в молитві. А молитва закликає нас до дедалі більшого усвідомлення страждань інших; вона запрошує нас бути відповідальними за себе та за інших.
–
Послання на 2023 рік, яке ви могли прочитати в буклеті зустрічі, називається "Духовне життя і солідарність". У вступі до цього послання згадується, що ці дві позиції були запропоновані Бонхеффером за його власними словами - і вони здавалися йому нероздільними: "Молитва і праведні дії серед людей".

У Німеччині, як і в інших країнах, молитви з піснями Тезе підтримують багатьох молодих - і не дуже - людей у їхній вірі. Вони також створюють дружбу. Але давайте не тільки співати пісні Тезе, давайте також молитися гімнами місцевих церков. Цього року в Ростоку хорал "Nun danket all und bringet Ehr" пов'язує нас з давньою традицією молитви.

Коли ті, хто моляться разом, відкриваються на нагальні питання сьогодення, вони внутрішньо налаштовуються на те, щоб простягнути руку допомоги жінкам і чоловікам з найрізноманітніших верств суспільства: віруючим і шукачам Бога, а також невіруючим. І всі разом вони намагаються жити в конкретній солідарності з тими, хто перебуває на маргінесі суспільства.

Таким чином, вони є частиною багатьох християн, які шукають нове обличчя Церкви: людей, які збираються навколо Христа у великій різноманітності і які солідарні з найбільш знедоленими. Я повернуся до цього завтра ввечері, коли поставлю запитання: чи нове обличчя Церкви вже помітне в нашій зустрічі тут, в Ростоку?

П'ятниця 30 Грудень 2022

Ми дуже вдячні за теплий прийом, який ми отримуємо в ці дні в Ростоку. Дякуємо всім тим, хто вирішив відкрити свої серця та двері, щоб прийняти нас! У час, коли наші суспільства так позначені страхом, особливо страхом перед незнайомцем, ця щедра гостинність є знаком надії.

Ми також ще раз говоримо, як ми вдячні цивільній владі. Вони підтримали проект Європейської зустрічі та забезпечили її підготовку у прекрасній співпраці з Церквами.

У цьому регіоні, де вони становлять меншість, християни усвідомлюють, можливо, більше, ніж деінде, що вони покликані до діалогу і до конкретної солідарності з радощами і випробуваннями всіх.

Яким буде місце і внесок християн у наших суспільствах у майбутньому? Слова пророка Міхея, які ми сьогодні почули, вказують шлях: "Господь просить тільки одного: щоб ви поважали права інших, щоб ви любили чинити добро і щоб ви зі смиренням йшли дорогою, яку показує вам ваш Бог".

Як це прийнято в церквах цього регіону, тут, у цьому приміщенні, перетвореному на тимчасове місце молитви, висять маленькі човники. Вони - немов образ майбутнього Церкви. Вона вже не є великим, гордим кораблем, а радше схожа на маленький човник, в якому сМи дуже вдячні за теплий прийом, який ми отримуємо в ці дні в Ростоку. Дякуємо всім тим, хто вирішив відкрити свої серця та двері, щоб прийняти нас! У час, коли наші суспільства так позначені страхом, особливо страхом перед незнайомцем, ця щедра гостинність є знаком надії.

Більше, ніж у минулому, ми сьогодні чітко бачимо неадекватність Церков у їхніх інституційних формах. І ми навіть повинні визнати і зустріти зло, яке іноді чинилося всередині наших християнських спільнот.

У цьому сенсі і в Тезе, разом з моїми братами, ми продовжуємо роботу правди, розпочату в 2019 році, і ми усвідомлюємо, що люди зазнали зловживань у своїй цілісності. Я хотів би підтвердити наше зобов'язання зробити все можливе, щоб зробити Тезе безпечним місцем для всіх, а також для кожної міжнародної зустрічі, яку ми організовуємо. І я хотів би запросити вас допомогти нам у цьому.

Як Церкви, ми покликані сьогодні до глибокого навернення. Це означає, зокрема, що всі, хто любить Христа, не залишаються відокремленими, а збираються разом. Церква, безумовно, потребує інституцій, щоб забезпечити тяглість історії, але вона також є "Божим народом", який виходить за межі інституційних рамок.

Керуймося цим закликом бути разом "Божим народом". Почнімо з того, що з великою винахідливістю шукаймо, як діяти дедалі більше спільно з віруючими всіх конфесій, а також з тими, хто не належить до тієї чи іншої Церкви.

Для того, щоб бути "Божим народом", ми повинні прислухатися до тих, хто перебуває на маргінесі наших суспільств, до жертв зловживань і всіх форм насильства. Ісус мав переважну любов до тих, хто був поранений життям.

По суті, йдеться про винайдення нового обличчя Церкви. Вона має стати спільнотою, населеною вогнем любові Святого Духа, спільнотою, яка слідує за Христом, що переміг зло, яка наближається до тих, хто страждає, яка виводить на світло приховану присутність Бога у світі. Ця Церква з новим обличчям буде позбавлена ознак престижу і влади, вона житиме простими засобами.

Через дев'ять місяців ми матимемо можливість зробити цей процес єдності реальністю - "зібрання Божого люду" під назвою "Разом". Всі разом. Я поки що не можу розповісти вам більше про це, бо оголошення буде зроблено наприкінці січня під час тижня молитов за єдність. Але запрошую вас вже зараз запам'ятати дату 30 вересня 2023 року.

І тоді, через рік, відбудеться 46-та Європейська зустріч. Вона відбудеться в країні, де узи дружби з Тезе існують вже давно. І все ж, ця європейська столиця ніколи раніше не приймала подібну зустріч.

З 28 грудня 2023 року по 1 січня 2024 року нас гостинно прийматиме місто, молодь і архієпископ якого в цей вечір з нами - столиця Словенії Любляна.

Saturday 31 December 2022

Сьогоднішній вечір - це вже останній час молитви, який об'єднує нас тут, у Ганзейському виставковому центрі в Ростоку. Завтра прийде час прощання з тими, хто приймав нас протягом цих днів. Я хотів би сказати молодим людям з України, які повернуться до своєї країни: ми не забуваємо вас у нашій молитві і в нашій дружбі.

Європейська зустріч добігає кінця, але в певному сенсі зараз все починається: Бог кличе нас і чекає на нас. Тож запитаймо себе: як ми можемо продовжувати? Безумовно, не йдеться про те, щоб озиратися назад з ностальгією, а радше про запрошення йти назустріч іншим, розширювати наші дружні стосунки.

Переконаймося, що радість, яка походить від Бога, воскресає в нас, бо Бог ніколи не втомлюється знову і знову довіряти нам. Прийняти цю радість не означає заплющити очі на випробування сьогодення, а навпаки, дозволяє нам краще зустріти їх.
–
Сьогодні вранці в малих групах ви роздумували, серед іншого, і над цим питанням: "Ми ділимо простір: планету, країну, церкву тощо... Які нові форми співпраці та співвідповідальності ми можемо винайти в цих спільних просторах?".

Це прекрасне питання, яке ми могли б взяти з собою додому. Збереження надії перед обличчям зла не робить нас пасивними, але зобов'язує нас до витривалості. Особливо це стосується надії на мир. Іноді він здається недосяжним ідеалом, але він вимагає зусиль від кожного з нас.

Молитися за мир буває важко, коли потрібно протистояти агресії. Молитва в Євангелії від Луки перед різдвяною історією допомагає знайти правильні слова. Захарія, батько Івана Хрестителя, очікує "спасіння, яке визволить нас від ворога, від рук усіх наших гнобителів". Його бажання - служити Богові "без страху". І він упевнений, що Бог "світить тим, хто в темряві і в тіні смертній", і що Він "веде наші кроки дорогою миру".

Така молитва робить нас відповідальними один за одного. Вона змушує починати мир у нас самих і навколо нас. Молитва дає нам здатність тримати двері діалогу відчиненими навіть з тими, хто думає інакше, ніж ми.

У нас є глибока спрага сопричастя та єдності, яка походить від Бога, і ми можемо висловити її в молитві. Навіть з дуже невеликою кількістю слів, перебуваючи в тиші стосунків з Богом віч-на-віч, ми можемо дуже смиренно брати участь у Його ділі миру на землі.

У молитві це також Бог, який звертається до нас і пропонує нам йти з Ним. Хіба Бог не приходить на зустріч з нами в найпотаємнішій частині нас самих? Там, як ніде більше, Бог бажає заспокоїти і зцілити серце людини, яка дивиться на нього з упевненим довір'ям.

Молитися за мир не означає змиритися з перемогою агресора, але шукати миру, заснованого на справедливості та правді.

–

Ще один нагальний заклик, до якого ви, молодь, змушуєте нас бути дедалі уважнішими, стосується нашої відповідальності перед обличчям екологічних загроз. Три роки тому, на нашій європейській зустрічі у Вроцлаві, я попросив вибачення від імені мого покоління, яке, безсумнівно, нехтувало цією турботою про створіння.

Сьогодні я хотів би знову сказати вам, в регіоні і в країні, де багато молодих людей віддані справі захисту клімату: ваша прихильність має наслідки, які ви не завжди бачите, але які є дуже реальними. У Тезе ми також потребуємо вашої наполегливості, щоб рухатися вперед на цьому шляху екологічного перетворення.
Вибір на користь спрощення і тверезості може дати поштовх життю! Піклуватися про Творіння також означає любити красу природи і бути творчим за допомогою простих засобів. Таким чином, взаємодопомога і солідарність поширюються на життя в усьому його розмаїтті.

–

Насамкінець, я хотів би сказати вам, що ваша присутність у Ростоку в ці дні сама по собі є знаком надії, яка торкнулася багатьох сердець. Протягом цих днів ви показали обличчя молоді, яка є радісною і серйозною водночас, щасливою від того, що збирається разом, відкритою та уважною до викликів часу.

Довіра до Бога може дати нам надію, яка є сильнішою за страх перед майбутнім. Вона походить від переконання, яке повинно бути вкорінене в наших серцях, що Бог діє, і що Бог закликає нас діяти в свою чергу, беручи на себе відповідальність за себе... і за наступне покоління.

У внутрішньому житті, навіть убогому, через солідарність з ближнім і з усім створінням, воскреслий Христос виходить нам назустріч. Він змінює наш світогляд, він виводить нас у незвідані моря, він запрошує нас до несподіваних викликів. Чи вміємо ми Його прийняти?

–

А зараз ми послухаємо, як ми це робимо щовечора, що скажуть діти (...)

Наостанок я хотів би, щоб ми всі послухали українську різдвяну пісню, яка нагадує нам, що світло надії, сильніше за насильство і зло, скеровує наші кроки на шляху до миру.

Роздуми: Денні Молитви

Olha Marchenko — 2022-12-30T10:43:00Z

На цій сторінці ми публікуємо роздуми під час трьох полуденних молитов на Європейській зустрічі в Ростоку.

Четвер 29 Грудень 2022

Пастор Аня Ной-Іллг, баптист (Матвія 2:1-2,7-12)

Інший спосіб

Дорогі друзі у вірі,

Я дуже рада, що ви завітали до нас тут, у Росток, зі своїми подарунками. Завдяки вам наші власні скарби також стають видимими. Тут спереду ви бачите два зображення з Ростоцького вівтаря Трьох Королів. Це найвизначніший середньовічний витвір мистецтва в нашому 800-літньому місті, і він показує його найстаріший вигляд.

Я хотіла би разом з вами подивитися на історію мудреців зі Сходу крізь окуляри невідомого художника. Він надав Віфлеєму вигляд міста Росток. Перш за все, подивіться на картинку тут праворуч.

Ми бачимо початок подорожі додому Трьох Королів на вітрильному кораблі, гвинтику. У середні віки, коли на горизонті з'являється такий гвинтик, це може означати одне з двох: торгівлю або війну. Але цей корабель пливе іншим курсом. Він не навантажений ані товарами, ані військовими знаряддями. Він залишає безпечну гавань міста з розпущеними вітрилами. Що воно несе?

Бідні королі. Королі, що повертаються додому, хвилюються, як вода в міській гавані, яка тут, здається, прямо на березі моря. У них була мрія: не повертатися до Ірода. На нього не можна покладатися. Знайди шлях повз нього. Королі запитально дивляться один на одного: чи була того варта пригода? Чи правильно було віддати всі скарби маленькій дитині на ім'я Ісус?

Тож гості покидають місто без золота, без ладану, без мирри — вони все віддали. Якщо це початок шляху додому, то Вифлеєм – це Росток. І це має сенс: сходить нова зірка, і на цей раз музика звучить не у великому мегаполісі, а в провінції на краю світової історії, у Люттенкляйні. Це означає: маленький-маленький.

Що везуть на батьківщину гості з Віфлеєм-Люттенкляйну? Безцінний досвід, який зображено на зображенні ліворуч: обожнювання дитини та вручення подарунків — усе в одному. Євангелист Матвій також фіксує це в одному реченні: «...і вклонилися, і вклонилися Йому, і відкрили свої скарби, і дали Йому дари золоті...» (Мф. 2:11).

Як це працює, даруючи і поклоняючись в одному, показує найстарший король, мабуть, і найбагатший. Він поклав свою корону в пісок. Ставши на коліна, він передає неймовірно цінний скарб золота. Молодші ще трохи нерішуче стоять поруч з ним. Що тут відбувається? Чи маємо ми робити так само? Немовля Ісус, здається, цікавиться золотом.

Але якщо ми придивимося уважніше, ліва рука немовляти Ісуса виглядає так, ніби вона хоче пограти, а права піднята, щоб благословити. Дитину, як і всіх немовлят, хвилює людське обличчя.

Погляди старого короля і дитини зустрічаються. Вони дивляться один одному в очі. І в цьому погляді відкривається скарб. Скарб не в скриньці. Це ніби дитина каже: «Ти сам скарб, старий хлопче. Іди з миром». «І вернулися вони іншою дорогою до своїх земель» (Мф. 2:12). Вони не просто поїхали в інше місце. Вони пішли іншим шляхом.

На задньому плані: Йосип. Ледве видно. Дивовижна людина з лопатою для гною в руці. (У реконструкції вівчарський крук, іноді їх важко відрізнити.) Він зайнятий. Він не цар, не мудрець, не звіздар, не з далекого краю. Він звідси — без гучного імені — і тихо спостерігає за тим, що відбувається. Він знову вітає людей, які спочатку були для нього незнайомими і мовою яких він не розмовляв. Він також відкриває власні скарби. Усе, що у нього є: його сім'ю, його дім і його серце. Йому для цього не потрібні ні корона, ні гвинтик, ні верблюди, ні скриня, повна золота. Він сам також є скарбом.

Можливий інший спосіб — лише за мить.
Погляньте один на одного, таємно усвідомлюючи скарб в іншому.

П'ятниця 30 Грудень 2022

Йоахім Гаук, колишній президент Федеративної Республіки Німеччина (2 Петра 1:16-19)

Я приїхав здалеку.

Під цим я не маю на увазі відстань між Берліном і Ростоком - це не так далеко. Однак я приїхав з іншого часу, і для вас, молодих людей, період, який вплинув на мене і сформував мене, залишився в далекому минулому, це минула епоха.

Місто, в якому ви зустрічаєтеся, є моїм рідним містом. Я народився тут
у 1940 році під час Другої світової війни. У 1945 році багато районів міста лежали в руїнах, люди були дезорієнтовані. Були зруйновані не тільки будівлі. Незліченна кількість людей була фізично та емоційно виснажена. Ця частина Німеччини відновлювалася повільно. На зміну темряві нацистського періоду прийшла нова темрява: замість свободи люди тут були осідлані новою диктатурою. У своїй родині я теж пережив те, що пережили багато людей в цій країні: з невинними людьми поводилися так, ніби вони були винні у злочині. Їх переслідували, ув'язнювали, депортували. Закон був підконтрольний режиму, а громадянські права більш-менш не існували. Але я все одно залишився тут, і на це була причина.

Коли я навчався в школі, християнське послання стало важливим для мене, оскільки я шукав інтелектуальні альтернативи репресивному комунізму. Ставши дорослим, я став пастором у цьому місті. Деякий час я був молодіжним пастором тут, в Ростоку - завжди під наглядом зловмисних членів нашої таємної поліції, Штазі.

В цей час я вперше познайомився з молодими людьми, які об'єдналися з братами з Тезе. Серед церковних молодіжних груп у 1980-х роках зростало бажання якимось чином протистояти диктатурі. Права людини і мир відігравали в цьому певну роль, так само як і питання екології. Я відкрив для себе духовну тугу в деяких з цих молодих людей.

Без моєї участі несподівано зʼявилися гімни Тезе, медитації і молитви. Але справа була не тільки в питаннях. Насправді ці молоді люди шукали глибшого відчуття духовної СПІЛЬНОТИ. Багато людей дійсно потребували внутрішньої сили, щоб наважитися розпочати свій власний шлях, в тому числі і шлях віри, під час диктатури.

У 1989 році наші церковні групи сформували ядро сцени протесту в більшості місць. Згодом, восени, це стало широким демократичним рухом. Зрештою, це стало мирною революцією; країна стала демократичною. Незабаром відбулося обʼєднання Німеччини і, загадковим чином, людина, яка сьогодні стоїть перед вами, стала
Федеральним Президентом.

У біблійному тексті, який ми читаємо, є слово “світло”. Існує причина, чому я почав з того, що розповів вам про себе: Я один з тих, хто вирвався з темряви. Тому мені здається, що “світло” є ключовим посланням у цьому тексті.

Автор листа посилається на святе обʼявлення, яке описує Ісуса як сина Божого. Ми щойно відсвяткували Різдво, свято, коли християни всього світу відзначають народження сина Божого у Вифлеємі. Автор хоче, щоб його читачі зрозуміли, що Боже втілення повинно вплинути на їхнє власне життя: їхнє життя повинно змінитися на краще. Воно повинно буде відрізнятися від життя тих, хто вважає нормальним проводити своє життя в несправедливості та гріху. Коли хтось дійсно
починає слідувати за Ісусом, це призводить до того, що він стає “світлом, яке світить у темному місці”(вірш 19 нашого тексту).

Коли я сказав на початку, що я прийшов здалеку, я говорив про вимірчасу. Я дивився далеко назад, у своє дитинство. Взимку 1946/47 року було холодно і темно через постійні відключення електроенергії. У дитинстві я боявся темряви. Але потім запалили свічку. Світло було слабеньке, але воно мало сильний ефект! Бо кімната перетворилася і одна свічка прогнала весь страх.

Слово “світло” в нашому тексті нагадує мені інший уривок з Нового Завіту, де про віруючих сказано, що вони є “дітьми світла”. Знову дивлюся на власне життя: пригадую всілякі турботи в минулому, в тому числі страхи і невпевненість - і стільки запитань!

Як легко все це могло завести мене в лабіринт або перетворити моє життя на сковане існування. Але цього не сталося. Не тому, що у мене такий сильний характер, а тому, що на кожному етапі свого життя, коли я не знала, що робити, я зустрічала “дітей світла”. Це були дорослі чоловіки і жінки, а в одному-двох випадках молоді люди - я впевнений, що ніхто з них не вважав себе світлом у темряві. Однак існування цих людей в той час, коли я відчував себе особливо під тиском, дозволило мені віднайти в собі нові сили, подолати страх, стати на новий шлях. Ми навіть не уявляємо, що ми можемо означати для інших!

Ви не уявляєте, що ви будете означати для інших!

Я можу собі уявити, що ваша зустріч, ваша духовна та інтелектуальна спільність може перетворити вас на особистостей, які йдуть за світлом у часи темряви і можуть бути світлом для інших.

Коли я говорив про свої дитячі спогади зі свічкою в кімнаті, яка, напевно, викликала у багатьох з вас образи України. Там люди змушені боротися з темрявою і холодом, тому що злісний агресор бомбардує їхню країну. Де були б жертви війни без підтримки тих, хто стоїть поруч?

Погляньмо на проблеми, які наразі перебувають у центрі уваги політиків та громадянського суспільства: чи зможе міжнародна спільнота прийняти необхідні рішення щодо кліматичної кризи?

Чи буде більш справедливим світовий порядок, чи не зруйнує гноблення і тиранія ще більше суспільств?

Як нам захистити демократію в наших країнах від її ворогів?

Як нам в Європі ставитися до людей, які шукають притулку в наших країнах?

Навіть ці кілька запитань показують, що наш світ не може мати майбутнього без людей, готових використовувати свої здібності та сили для вирішення проблем, що постають перед нами - чи то в усьому світі, чи то на власному порозі. І я можу собі уявити, як таке життя, що зважає на інших, не лише розвиває світло і надихає інших людей, але й робить ваше власне життя надзвичайно цінним і прекрасним.

Пані та панове,

Я по-своєму досліджував термін “світло” в нашому уривку з Біблії. Але я думаю, що зрозуміло, чому я це зробив. Однак, я хотів би завершити, зазначивши, що слово “світло” в нашомутексті означає пророче слово, яке запевняє вірних, що сам Бог хоче бути серед нас через земного Ісуса. Я не хочу робити жодних богословських коментарів з цього приводу. Швидше, я хочу вказати на те, що пережив не тільки я, але й незліченна кількість інших людей:
Є слова, які ти не можеш сказати сам собі. Ці слова мають свою якість, вони змінюють життя. Люди, які відчули на собі надзвичайний вплив таких слів, говорять у Біблії про Слово Боже. І автор цього листа нагадує нам, що саме ми потребуємо слова, яке не можемо дати собі самі.

Це нагадування є корисним і для людей, які прожили довге життя. І тому я сам хочу ще раз взяти його до серця. Я не можу благословити себе. Я прошу свого ближнього, я прошу Бога про це благословення, і його обіцянка полягає в тому, що я сам можу бути благословенням.

І коли я зараз дивлюся на ваше зібрання в Тезе, я уявляю, що ви співаєте, молитеся і дискутуєте не для того, щоб втекти від цього світу, але що ваш пошук того, що світ не може вам дати, зміцнює вашу віру, віру, яка не зневажає цей світ, але хоче зробити його кращим.

Субота 31 Грудень 2022

Брат Симон, Тезе (Неемія 5,6–8.10–12)

На початку молитви ми почули читання біблійної книги Неемії. Дія цієї історії відбувається під час возз'єднання. Кілька поколінь тому деякі жителі Юдеї були змушені емігрувати, і тепер можна було повернутися.

Це дещо неорганізований час, тому що люди та часи змінилися, але це також час надії. Свобода дозволяє нам відновлювати зв'язки та створювати нові зв'язки. Це радісний, дещо неспокійний початок.

На жаль, як іноді буває в перехідний період, у цих просторах відкривається не солідарність, а опортуністична логіка та відносини домінування. Неемія обурений цим і вирішує щось з цим зробити.

Але є ще більш нагальна справа: ремонт оборонних мурів міста. Безпека, якої бракувало в минулому, тепер знову під загрозою. Чим більше прогресує ремонт, тим більше сусідні держави, здається, готові атакувати. Ризик депортації повертається ще до того, як люди справді відчули смак свободи.

Напруга сягає такого рівня, що Неемія змушений щоночі озброювати робітників і приводити жителів села в місто. Саме в цей момент він вирішує зібрати еліту суспільства, щоб поговорити з ними про соціальну справедливість. Чи він втратив відчуття пріоритетів, чи він робить це, щоб показати, наскільки важливою є така справедливість, ніби вона також вплинула на виживання людей?

Неемія передбачає, він збирається готуватися до майбутнього, коли ситуація настільки складна, що для нього було б цілком нормально мати сили лише для теперішнього. Якщо його приклад надихає, ми можемо запитати себе, чи він реалістичний. Де ми беремо енергію, щоб піклуватися про важливі проблеми, маючи справу з терміновістю моменту?

Неемія кількома словами і своїм прикладом досягає успіху в запровадженні солідарності, яка полягає в поглинанні боргів бідних багатством багатих. Він досягає за дуже короткий час реформи, яку багато лідерів не можуть здійснити за все життя.

Проте аргумент, який використовує Неемія, досить простий. Можна подумати, що будь-яка освічена людина, як він, придумала б: якщо людина покликана до свободи, то ніхто не має права зловживати її силою. Ця ідея базується на центральному посланні перших книг Біблії.

Приклад Неємії свідчить про те, що найважливіше — це широко поширена реальність і що, шукаючи її, ми можемо знайти силу жити в ній як для себе, так і для інших. Отже, ми можемо запитати себе: що дозволяє мені шукати цю сутність? І з ким я цим ділюся?

Молитви наживо

Olha Marchenko — 2022-12-29T10:44:00Z

На цій сторінці кожен може знайти посилання на прямі трансляції кожної вечірньої молитви в Ростоку.

Середа, Грудень 28 2022

Четвер, Грудень 29 2022

П'ятниця, Грудень 30 2022

Субота, Грудень 31 2022

Отримані повідомлення

Olha Marchenko — 2022-12-28T10:44:00Z

На цій сторінці публікуються звернення церковних і політичних лідерів до учасників 45-ї Європейської зустрічі Тезе в Ростоку.

Дивитися сторінку англійською, французькою або німецькою мовами.